В душі чомусь космічна пустота.
Воля - це ціна перемоги, яку ми отримали самі над собою.
Карл Маті
Карл Маті
Здавалося найважче, коли вибору немає.
Коли обставинами загнаний у клітку,
І хтось тобі туди кидає кістку
Із милосердя або співчуття…
Здавалося… поломані клітки.
І вільний бігти на усі простори,
І не ковток а джерело свободи…
Та каменем – навіщо і куди?
Здавалося найважче вже позаду.
Вже ось воно: реалії нового…
Та пес ланца порвавши бігає недовго
Вертається знов на свою блювоту
Найважче, крок зробивши не вернутись.
А вибравши хоча б якусь конкретну ціль
Повірити і йти в незнаний досі світ
Про милосердя й співчуття забувши.
Здавалося. А що воно – свобода?
– Все те що там, за парканами.
Коли ж відчинені, так ненависні, брами
В душі чомусь космічна пустота.
Дрогобич, 2012
