17.02.2012 19:58
92 views
Rating 5 | 2 users
 © Чернуха Любов

Буяє пустоцвіт

Буяє пустоцвіт посеред поля, 

Як маківку, голівоньку схилив. 

А через річку, мов сестра тополя 

Її Господь плодами обділив. 


Там у полях пшениця зеленіє, 

В спекотний день зберуть її врожай. 

А пустоцвіт про користь лише мріє, 

Помре, насіння не залишивши, на жаль. 


Калина в соромітницькому вбранні, 

Сховалась за тополечку струнку. 

Її плоди – маленькі і не ранні, 

Несуть в собі сердечність, ледь гірку. 


Такий тандем зустрінеш – де завгодно. 

Комусь, собою годувати світ, 

В когось краса – пуста і не природна, 

А хтось для користі дарує чудо-плід. 

м. Кривий Ріг лютий 2012р



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про природу, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Люблю дивитись | Чернуха Любов». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Магія слова | Чернуха Любов». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Чернуха Любов.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.02.2012 20:18  Тетяна Чорновіл => © 

Шкода пустоцвіту.... 

Публікації автора Чернуха Любов

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо