19.02.2012 14:57
-
158
    
  2 | 3  
 © Б-В-Г-

Самота

Чомусь далеко так не були 

Ті зорі чисті та ясні 

Знайомі, друзі де б не був ти 

Самотнім будеш ти завжди. 


Скуштуй самотність і одразу 

Дрібниця кожна в голові 

І кожний вечір, кожний ранок 

Усе проходить як у грі. 


І все здається зупинилось 

Важке повітря у вікні 

Все листя наче обгоріло 

Мабуть це осінь, мабуть ні. 


А кожен лист той не злічити 

То кожен день твій в небутті 

Горить той день, а що робити 

В уяві, в думі, в самоті. 


Самотні зорі, як у клітці 

І наче сяють в висоті 

Не вистачає руху річки, 

Пориву вітру – камінці. 


Чомусь далеко так не була 

Та юність чиста та ясна 

Кохання вітер-ось те чудо 

Самотність лишиться сама. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.02.2012 00:23  © ... 

Дуже дякую за коментарі. це мій перший вірш.

 19.02.2012 17:28  Каранда Галина => © 

нормально!:)))) беріть людський псевдонім - і ласкаво просимо до нашого гурту!)

 19.02.2012 16:26  Тетяна Чорновіл => © 

Нарешті самотність лишилася сама! :))

 19.02.2012 16:17  Деркач Олександр 

Красивий вірш

 19.02.2012 16:17  Віктор Насипаний => © 

думки закладено хороші, але над технікою варто ще попрацювати