20.02.2012 21:34
8641 views
Rating 5 | 17 users
 © Оля Стасюк

Афган

Тут скелі – сірі, наче ночі, 

Такий ж пісок, і гори, й небо… 

Такі ж назустріч сунуть очі 

Й вбивають… То невже так треба? 

Тут пилом зрошені повіки, 

Тут кожен крок – удар чи міна. 

Тут ті, які уже навіки 

Не стрінуть роси України. 

Усе змішалось. Хаос болю. 

У споминах пташині трелі 

Заглушені стрільбою з бою 

Нізвідки взятих артилерій. 

У небо – черги автоматні… 

Що вам зробило небо сіре? 

Тут кожен крок – болючий й платний, 

А плата – смерть. Така тут віра. 

Хтось рветься ще в запалі бою, 

У когось болі вже затерті… 

Ти друг чи ворог – нам з тобою 

Одна тут чаша. Чаша смерті. 

І передчасно посивілі 

Стають навіки тут зірками… 

Лелеки в небі полетіли 

До України знов над нами… 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш до 23 лютого - Мій захисник | Оля». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Ревнуєш? | Оля». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Оля Стасюк.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.02.2014 20:33  © ... => Ігор Рубцов 

дякую за таку гарну і розгорнуту розповідь, і за те, що не судили строго. Це ж лише враження, і вочевидь, помилкові, навіяні засобами масової інформації... Звісно ж, нашому поколінню доведеться довго покопатись, аби зрозуміти істинну мету та атмосферу цієї війни. 

 14.02.2014 13:18  Ігор Рубцов => © 

Тетяна чекає мого слова. Ну що ж, дякую за довіру, як до експерта! І дякую Вам, Ольго, за пам`ять і намагання теж осмислити подію, учасниками якої були тисячі українців! Не хочу бути суворим критиком. Є що написати по суті, але теж можу зрозуміти, що враження від країни по фотографіях трошки не таке, якою вона насправді була і є. То прекрасна країна. Місцями вона сувора, а місцями красива до болю. Просто так склалося, що нас туди послали робити не дуже шляхетну справу. А ті люди так само, як ми, мають бажан...

 21.02.2012 18:12  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. 

 21.02.2012 18:11  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 21.02.2012 18:11  © ... => Тетяна Ільніцька 

Самій цікаво, дякую. 

 21.02.2012 18:11  © ... => Олександр Новіков 

Хіба тобі тільки болюче подобається?((( 

 20.02.2012 22:27  Олександр Новіков 

болюче, мені сподобалось 

 20.02.2012 21:44  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобалось! Але плата - смерть, ще й не через віру, а тому, що вони на своїй землі! Цього не треба забувати! Прийшли - отримуйте! Рубцов якраз це чітко акцентував! 

 20.02.2012 21:37  Каранда Галина => © 

тема така серйозна... мені сподобалося... хай наші афганці оцінять... 

 20.02.2012 21:37  Тетяна Ільніцька 

Піднесена й патріотична тональність цього вірша досягається не завдяки високопарним фразам, а щиро розказаним людським почуттям. Цікаво, що наш Ігор Рубцов скаже? 

Публікації автора Оля Стасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 29
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Історичне;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;