01.10.2009 09:52
466 views
Rating 5 | 1 users
 © Комарова Ольга

Скріплені долі

Доманіцькому С.О.

Ось на мосту скріпились долі – 

Ключі десь залягли на дні. 

Серед імен нема знайомих. 

Замок теплішає в руці.  


Він провисить, як сотні інших, 

В погожу днину, в сірий дощ. 

Затріскотить в мороз у січні, 

Як і перила мосту вздовж. 


Мені здається, все відносно – 

Любов все ж треба берегти. 

Якби усе так було просто, 

У ріки б ринули мости. 


Ми не клялись в любові вічній – 

Любов приходить і мина, 

Але твої обійми ніжні 

Я пронесу крізь все життя. 

м. Кам’янець-Подільський 29.09.2009



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Для коханої [для коханого], Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Імпресія». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Трішки хрому, відбитого в листі». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Комарова Ольга.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Комарова Ольга

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо