До С.В.В.
Хоч Новий рік... та якось сумно.
І не самотня... Та одна.
І зкожним днем все більш відчутно
Яка холодна вже зима.
Чомусь не радує ялинка
Вогнем гірлянди, що іскрить.
Не тане на руці сніжинка,
Лише сльоза щораз біжить.
Всі привітались з Новим роком,
Здійнявши келих догори.
Якби ж забути ненароком,
Наскільки десь далеко Ви.
Один, два, три... А там - дванадцять.
Бажання загадала знов.
Й хоча мені вже скоро двадцять –
Все нерозділена любов.
м. Хмельницький, 1.01.2009