06.03.2012 01:38

-

164

1 | 3

 © Влад Кубанець

О, де ти? де ти хвиле сірооока? 

без тебе я тужу аж страх 

я знаю: ти не одинока 

і щастя в тебе у вітрах 

В обіймах інших хвиль ти ласку знаєш 

то засинаєш, виринаєш. 

кохають камені морські, які в тобі завше тонули 

і дотики твої по них ковзнули, 

неначе полиски бажань. 

Лиш я стою і мучусь над тобою 

Ти знаєш це, чудово знаєш. 

Або зневагу відчуваєш? 

А я не дію. І чому? 

Мені так важко крок зробити? 

Та ні... скоріше я боюсь 

у твоїх хвилях утопитись 

Всесвіт, Віки..