09.03.2012 18:57
9443 views
Rating 5 | 48 users
 © Ірина

Не вірю в дружбу

Нас вірити час учить лиш собі. 

І часто справжній друг стає несправжнім, 

Тоді вмираємо ми в пустоті. 

І розумієм - світ продажний, 

Тоді ж для кого вірити? 

Скажіть. 

Якщо ж і найрідніші стали ворогами! 

Тоді напевне просто промовчіть. 

Нехай ніхто і не піде за вами, 

Навіщо друзі лихварі? 

Навіщо жити знов в обмані? 

Ви проживіть краще самі, 

Але вже без цієї в серці рани. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про дружбу, Про зраду

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про життя - Заборонені сни | Ірина». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Біла орхідея | Ірина». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ірина.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.11.2012 00:41  Ем Скитаній 

тема дружби мабуть вічна, як і всі інші теми, які стосуються людських стосунків: вірити-не вірити, дружити- не дружити, кохати-не кохати...і т.п. вирішує кожен сам. і помилятися тут навіть корисно - набувається життєвий досвіт... 

 16.03.2012 23:23  Ксюшка Жайворон 

Дружба має тенденцію бути зрадливою...
Але іноді так потрібне плече...
Дружнє))) 

 09.03.2012 21:24  Олександр Новіков 

цікаво, дід конкретно сказав) 

 09.03.2012 20:04  Каранда Галина => © 

не пам"ятаю, хто сказав: "Нехай мене краще періодично обманюють, ніж нікому не довіряти"... я з цим згодна. хоч і досі, буває, помиляюся в людях, це боляче, але не довіряти нікому, - ще страшніше.. 

 09.03.2012 19:19  Деркач Олександр => © 

Справжній не може стати не справжнім, діамант не може стати чимсь іншим, але щоб знайти маленький камінець,треба тонни породи перевернуть, а потім ще огранка, шліфовка - так і дружба, якщо людина з цієї породи - з нього з роками вийде справжній друг треба тільки роздивитися цей не примітний камінець 

 09.03.2012 19:10  Тетяна Чорновіл => © 

Думаю, не варто злитися на цілий світ, коли Ви назвали друзями не тих, а Ваші так звані "найрідшіші" чомусь не доросли до того звання! У житті - як на довгій ниві, все ще може змінитися... Згадайте притчу про ближнього. А ще, буває, корисно покопирсатися у своїй свідомості, чи не криється там відгадка на болючі питання!
Звісно, поради узагальнені! Рішення - за Вами! 

Публікації автора Ірина

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо