13.03.2012 21:21
69 views
Rating 5 | 3 users
 © Субота Олександр

Свято ночі

Тільки листя, що розсіяв сон 

Задрімало у покорі ночі, 

Місяць красень в темряву зайшов, 

А зірки теплом йому шепочуть. 


Вже чекає ніч на свій перон 

І годинник стрілки проганяє . 

Знов зрадів розжарений неон, 

Мабуть в темноті душі не чає. 


Чарівлива, неосяжна мить, 

Закружляла у покої ночі, 

Сич лякливий у гаю кричить, 

Бо поговорити з ким ось хоче. 


Ось він, ось він справжній передзвін! 

Залунав у над небесній тиші, 

Це душі самотність б’є у дзвін, 

А нічний дзвонар її колише. 


І здається все пішло кудись, 

Тільки залишилися надії. 

Зорі щирим сяйвом розлились, 

Мабуть зустрічають свої мрії. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про кохання - Вона | Субота Олександр». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про Батьківщину - Я є чужий | Субота Олександр». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Субота Олександр.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2012 23:33  © ... 

Всім дякую. 

 13.03.2012 21:59  Деркач Олександр => © 

Красиво 

 13.03.2012 21:37  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красива ніч! Просто чарівно! :)) 

 13.03.2012 21:29  Тетяна Ільніцька 

Гарне свято! Так і вчувся дивний передзвін! 

Публікації автора Субота Олександр

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо