Вона
з рубрики / циклу «В ритмі життя»
Вона була так близько і далеко.
Була на справді, але може й сон
Розплів свої прожерливі тенета.
І відчай давить тупо на клаксон.
Звучить фінал, прорізує тритоном,
Останній дощ і вже стоїть стіна.
Злилось кохання з болем унісоном,
Від того дня коли пішла вона.
