Тобі, коханому...
Хочу прокидатися щоранку...
прокидатися і бачити тебе.
Інколи не спати до світанку,
знати б тільки ти зі мною є.
Хочу доторкатись до обличчя,
милої і шорсткої щоки.
Хочу, щоб було усе це вічно,
так, лиш тільки так - не навпаки!
Бачити б твої ласкаві очі,
дві вуглинки чорні, як земля.
Пестити б твої потерті руки;
тільки в цих обіймах вільна я.
Спраглим усім серцем прагну душу,
вільну і водночас вже мою.
Я тебе ніколи не залишу!!!
Я тебе.. кохаю, я.. люблю...
Луцьк, 25.09.2005
