20.10.2009 11:33
816 views
Rating 5 | 6 users
 © Коломієць Віта

Сьогодні я проснусь від стукоту дощу...

Вірш про жовтень

Сьогодні я проснусь від стукоту дощу

Від шуму вітру і ударів громовиці. 

І вирішу, що все минуле відпущу 

У жовтень, де ніколи нам з тобою не зустріться 


Я з дому вийду , і спішить не буду, 

І справи всі до завтра відкладу. 

Навмисно парасольку я забуду, 

Що би омитись краплями дощу. 


Я посміхатимусь усім прохожим, 

Які бредуть крізь осінь поруч із зі мною. 

Нехай буде на жовтень схожим 

Той день, коли прощалась пам`ять із тобою. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Як зупинити, заворожити...». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Я знаю, що за поворотом...».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.10.2009 11:36  Микола Щасливий 

Вірш непоганий, але є деякі негативи, наприклад, ріже російське слово "прохожим". (На україській мові "перехожі".) 

 20.10.2009 11:34  Микола Щасливий 

Я теж проснувся від стукоту дощу)) 

Публікації автора Коломієць Віта

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо