18.03.2012 00:39
259 views
Rating 5 | 9 users
 © Ірина

Прощай

Вже скоро пролетять вітри над нами, 

Й усе що в нас було залишиться десь там. 

Уже не буде з ким ділитися сльозами. 

І у життя підеш мій друже зовсім сам.  

Ну що ж, прощай

Не забувай писати. 

Дзвонити й просто згадувать мене. 

Та знай, тебе я буду завжди пам’ятати. 

А ти запам’ятай лишень одне. 

Не смій за вигоду ти дружбу продавити, 

За брак вона тобі грошей не поверне. 

Не всі такі як я. 

Уміють розпізнати, 

Справжнього друга, але тільки не тебе. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про дружбу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Янгол | Ірина». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Есе - Шлях до щастя | Ірина». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ірина.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.03.2012 10:29  Олександр Новіков 

класно 

 18.03.2012 00:51  Каранда Галина => © 

в мене теж в 15 років була така ситуація і саме такі думки... а в людях і досі іноді помиляюся... 

Публікації автора Ірина

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо