21.03.2012 19:12
325 views
Rating 5 | 4 users
 © Лідія Яр

Мати

Вже айстри відцвіли в твоїм саду

І в вирій потягнувся клин лелечий.

Ти відганяєш тугу-самоту,

Що огортає помисли старечі.


А ввечері ти станеш на коліна

Під образами, між пучечків трав

І будеш знов молитися за сина,

Що десь в краях далеких заблукав.


Молитися будеш і слізно просити

За внуків, невістку, за блудного сина,

Що десь у світах загубився далеких

Куди полетів, мов у вирій лелека.


За внуків просила, щоб батька пізнали,

Щоб в добру годину його обійняли.

- Дай, Боже, хоч їм ти доріг не лелечих...

І сльози губилися в зморшках старечих.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про батьків

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про життя - Я до осені йду | Лідія Яр». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірші про вечір | Лідія Яр». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Лідія Яр.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.03.2012 00:41  Каранда Галина => © 

не дай Боже молитися, щоб онуки пізнали свого батька... як же вміють оті блудні сини спричиняти горе всім рідним: матерям, жінкам, дітям... 

 21.03.2012 19:23  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! За всіх молиться стара, лиш за себе нема коли помолитися! (((( 

Публікації автора Лідія Яр

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 26
Автор: Лідія Яр
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: різне;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;