21.03.2012 18:27

-

1340

4 | 4

 © Лідія Яр

Вечірнє

з рубрики / циклу «різне»

Колише вечір мрій дитя примхливе.

Бринить проміння місячне крізь скло

Старенька вишня, мов дівча грайливе

Сміється білим цвітом у вікно.

А там, за хатою, де вітер шепче вишням

Слова п,янкі, не казані ніким,

Замріявшись дорога в поле вийшла.

І там залишилася. Мабуть на віки.

Синім смутком у душу

вливається зоряний вечір.

Думи линуть у даль,

мов у вирій летять журавлі.

А із неба упаде

й сльозою покотиться зірка

І розбудить у серці

забуті одвічні жалі...