20.12.2012 07:48
1063 views
Rating 4 | 5 users
 © Світлана Нестерівська

Друг


Коли квіти на дощі - то ангел показує нам своє миле обличчя крізь фіранку реалій. Він усміхається промінчиками сонця, а ти не бачиш його.

...Це як новий абзац...

Ти не бачиш нічого - лише сам розкриваєшся квіткою. Пелюстка за пелюсткою. Одна чорніша за іншу.

- Ти бачиш квіти в ультрафіолеті, - ображено сказав він.- Для тебе все є чорним. Що він тобі зробив, що ти тепер так ставишся до всіх чоловіків?!


Він.


Ніхто з них не знайомий з ним, але всі знають про його існування: вже не перший згадує, та жоден з них навіть не здогадується, що Він був лише моїм другом і аж ніяк не коханою людиною.

Любили(та й досі люблять) мене завжди щиро, взаємно і без зрад.Я щаслива з цього боку пазла мого життя. І дякую Тому, Хто затвердив такий сценарій моєї історії.


Дружба - складна річ. Особливо, коли це дружба духовна; спорідненість душ; знайомство з колишнього життя...

Що зробив? Що такого зробив? - Не був ідеальним. Для мене. Як друг. То піднімався духовно вище Кайласу і я летіла за ним, відкриваючи нові планети, згадуючи минуле життя(у одному з яких він був моїм сином - і таке відчуття залишилось і у цьому переродженні). 

Ми могли розмовляти годинами; дискутувати на різні теми. Він був мені ... старшим товаришему лабіринтах езотеричних практик; майже учителем. Щось великодуховне ( судячи з розмов);сюрреалістично цікаве; помпезно тепле. Ідеал.

Та наступали місяці(роки), коли ця постать деградувала: розмови про пиво та бійки; про те, як кожного вечора міняв дівчат; п*яне обличчя на фотографіях знайомих; розмови про гроші як центр Всесвіту...


Намагалася допомогти встати. Не було стержня - і тому гнувся. Наші світи не співпадали і як два тіла з однаковим - чому? - зарядом відштовхувались - і летіли у різнобоки світу.


Першого разу ми втратили зв*язок на три довгих роки. Мене мучили докори сумління: треба було залишатися поруч, супроводжувати його по чорній смузі життя, допомогти. (Це я тільки тепер, дуже подорослішавши, зрозуміла, що ЯКЩО ЛЮДИНА САМА НЕ ЗАХОЧЕ СОБІ ДОПОМОГТИ, ТИ ЇЙ НЕ ДОПОМОЖЕШ! )



Потім знову була зустріч, наслідком якої стала розмова до самісінького ранку(як і сотні розмов до цього і тисячі після цього), міліони телефонних розмов та смс ; десятки виходів у астрал...


... І - знову впав! Брехня! Алкоголь! Зрада усім, хто тебе любив! Інші товариства! Нещирі слова! Брехливі сльози!


ДОСИТЬ!


І ніколи більше.

Кожного разу падаючи, ти помирав у моїх очах , сину. Якщо ти колись у цьому житті любив кого-небудь і ця людина помирала ти знаєш, що відчувала я. І досі відчуваю.




Що ти мені зробив?! Ти помер. - Хоч міг і жити. Ти здався. - Коли ще повинен був боротися. Ти не цінував ні свого життя, ні життя інших людей. Нехтував їхніми почуттями до тебе.


Ти міг бути отут , зі мною, з нашими сім*ями: коханими людьми, дітьми; ти міг би допомагати мені перегортати цікавісторінки паралельних реальностей. Бо нас таких тут багато. Звісно, тут всі мої друзі. І я щаслива.

Але остання моя сльоза вічно свіжо бринітиме на щоці - це моя душа плаче за невикористаною можливістю одним із нас.

Поки хоч один ... , я не буду повністю щасливою.


...Я знаю: ти досі піднімаєшся і падаєш...

Та я цього не бачу - тому й переживаю легше.


Що він мені зробив? - Він не став ідеалом. Не абстрактним. А тим , яким міг би стати.

І у кожному людському падінні я бачу його. І мені стає боляче, як вперше. І тому я дратуюсь.


Не розчаровуйте людей, які у вас вірять.






Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.12.2012 00:26  Тетяна Ільніцька => © 

)))))))))))))))) а я вже думаю, що за піар-тексти? 

 21.12.2012 00:26  Тетяна Ільніцька => © 

Це те, що зазвичай називають потоком свідомості? У Вашого твору сильний емоційний початок. Але це ще не весь твір. Початок - як сірничок - спалахнув, а далі вже досить банально й прогнозовано. Інтриги, заявленої спершу, нема. І емоцій у мене не виникло - дочитала про друга. Ну і що? Прозу рухає сюжет, а потік свідомості - це лише засіб, художній прийом і не більше.

 21.12.2012 00:19  © ... 

Описка: не лідерів, а « літтворів« 

 21.12.2012 00:16  © ... 

Це прозові твори— своєрідні витяги з потоку думок, іноді описані метафорично, іноді без особливих мовних прикрас, які у момент написання мають певне емоційне значення для автора.Наприклад, Ваші іронічно забарвлені коментарі можна зібрати у такий твір. Інші можуть такий твір сприймати або з власними емоціями, накладаючи його на пережитий досвід,або взагалі нейтрально(що й відрізняє стилі від інших лідерів,які призначені викликати емоції. 

 20.12.2012 23:14  Тетяна Ільніцька => © 

Цікаво! Пані Лано! Просвітіть, будь ласка, які жанрові характеристики "стилів". Я цікавлюся жанрами сучасної прози. Це б розширило мій літературознавчий обрій, думаю й іншим було б корисно почути. Досить часто таке буває, що автор сам дає жанрово-стилістичне визначення свого твору. 

 20.12.2012 19:35  © ... 

Не стиль,а стилі,у мн., такого жанру немає —
це я придумала. 

 20.12.2012 19:20  Тетяна Ільніцька => © 

Що мається на увазі? Це такий жанр "стиль"? Я вперше чую таке  жанрове визначення! Стиль - це стиль, а жанри малої прози - то зовсім інше. 

 20.12.2012 19:17  © ... 

Насправді ці короткі прозові твори називаються «
«стилі», та у запропонованому переліку цього означення
не було. 

 20.12.2012 19:03  Тетяна Ільніцька => © 

Є над чим подумати у Вашому творі, про що поговорити. До плюсів одразу можна зарахувати - динамізм, пульсацію думки, яка сама себе підганяє, живу мову, небанальну образність.
Та є і деякі зауваження. От скажіть, пані Індіго, чому Ви визначили жанр свого твору, як оповідання? У Вас нема жодного сюжету, ледь окреслено декілька подій. Бачу лише рефлексії, роздуми. Це есе, яке тяжіє до мініатюри. Оповідання, новела вимагають більшої конкретики й подієвості. 

 20.12.2012 09:53  Тая => © 

Гарно написано. Піднята соціальна проблема через призму авторського бачення. Односкладні, неповні речення дають можливість додумати не сказане. Цікаво! 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 10
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Стилі;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;