26.03.2013 11:01
для всіх
378
    
  - | 2  
 © Кміть-Балицька Юлія-Анна

Маска

Погас театр… Знімайте маски…

Бо шкірою облич вже поросли..

Звикли всі до них…


Життя-вигадана мною казка,

Ті божевільні блукаючі сни,

Що голос їх не стих..


Я не боюся більш поразки:

Моя гра є у моїх руках..


Обличчя-то є просто маска:

Пустий і не потрібний прах…



22.03.11

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2013 00:58  Каранда Галина 

ну.... тема не нова, і зрозуміла суть... але якось не хочеться вважати своє обличчя маскою і пустим прахом, яке б воно не було... І словосполучення "погас театр"... воно то ясно, але не туди) догорів повністю? чи раніше потушили? :)) тут та ж проблема, що з дітьми й глечиками: думаєте сказати одне, а ваші фрази кажуть інше.