Ми - сила!
Нас небагато. Та стільки сили,
Що пробігає по наших венах.
Достатньо – мертвих піднять з могили
І скликнуть військо ненарождених!
Не то – вже просто усіх проснути:
В своїй державі своя і мова.
Ми в коробках без вікон закуті
Й не знаєм, хто їх відкриє знову.
А як без мови – своя держава?!
І звідки нам від нащадків шана?!
Ми промовчати не маєм права,
Бо з кожним днем глибочіють рани.
В своїй країні як у вигнанні:
Бо українців стиснулась жменька.
Ви не сумуйте: пробємся, пані!
Бо сила наша ох не маленька!
