21.06.2013 14:57
for all
496 views
rating 5 | 4 users
 © Світлана Нестерівська

Заробітчанка

По закордонню протяті жили,

Закриті рани вогнями муки.

А ми втікали, бо ми любили

Дітей нещасних, своїх онуків.


Ми визволяли біду,  до крові

Загорювавшись там попідтинню.

Та діти прагнуть лише любові –

Любові хоче і Україна!


І вільне рабство, чужеє царство

За скибку хліба, за ложку меду.

Пробач, Вкраїно, таке бунтарство:

Ми ще не вірим, як діти, в тебе?


«Я повернуся,- шепоче Муся, -

Коли зароблю на речі, хату.

…А час минає – роки женуться.

А діти бачать лиш гроші-матір.


Світлана Нестерівська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.06.2013 23:11  Деркач Олександр => © 

Сподобалось як подана тема... 

 21.06.2013 15:09  Каранда Галина 

сильно.