22.06.2013 01:51
for all
168 views
    
rating 3 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Не розбий Чашу з Кров’ю, бо рай Дуже близько уже, пам’ятай!

Не розбий Чашу з Кров’ю, бо рай

Дуже близько уже, пам’ятай!


І наш Прапор із неба й хлібів

Не дозволь розірвати напів.


І наш Тризуб – триєдність святинь.

Ти лиш брата на нього не кинь,


Ти сестрі його не протистав –

Як вони, ти також довго спав.


Як козак із рушницею в бій –

Що твій біль, де Вкраїни є БІЛЬ,


Чуєш: «Неньку, - кричать, -розіпни!»

Ти такий, як усі ці сини?!


Чи ти інший? Ніколи не крав,

Свого брата за гріш не продав,


Навіть хліба не взяв у сиріт,

У стареньких – останніх чобіт…


Ти боровся і вчився, як міг:

Ти людину у собі зберіг,


Не упав ти і не звироднів,

Як десятки тих циркокатів…


Ти як вмів, Україну любив,

Все можливе для неї робив…


Не розбий Чашу з Кров’ю, бо рай

Дуже близько уже, пам’ятай!

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.06.2013 12:22  Деркач Олександр 

Емоційно, але якось...