26.12.2013 13:31
Без обмежень
135 views
Rating 5 | 2 users
 © Світлана Нестерівська

Боятися ночі…

Львів, 2010

Починати все спочатку - сумно

А чому починати? 

Раніше щось зробили не так. 

А як воно "так"? Хто підкаже: життя чи вічність? І у якому співвідношенні? 

- Пробач, я більше не буду... 

- Я знаю. 

- Я помилявся...

- Я знаю. 

- Я не вірив... 

- Я знаю. 

- Я буду іншим, постараюся. 

- Хто ти? 

- Не пам’ятаєш? Ми створені з одного подиху. 

- Я знаю. 

- Призначені для одного завдання. 

- Я знаю. 

- Повинні навчити інших жити правильно

- Я знаю. 

- Відповідальні лише перед собою. 

- Хто ти? 

- Я шукав тебе після всього, бо зрозумів, що помилявся…. 

Вона пішла. А він так і не міг зрозуміти, чому… 

Проста відповідь на її запитання була і досі недосяжною для нього. 

« Я – це ти. » 

Він почав боятися ночі, бо вона зникла у ній. Назавжди. З кимось іншим.

 

***


Ти віриш у ангелів? Вірю. І завжди вірила. І знала, стоячи на порозі між двома світами. Цікаво, під цим порогом теж похоронено празачинателя роду? 

Не грай словами! 

Вона не грала. Намагалася  зрозуміти, щоб допомогти іншим. І вірила, що їй допоможуть прояснити ситуацію білих крил самі ж білі крила. 

Було страшно. 

Та знала, що від цього не сховатися, що у цьому пізнанні вона сама, бо ТАК МАЄ БУТИ. 

Небо під ногами розуміти, землю над головою, проблеми інших; контролювати кожен вдих і видих.  

Вона і спостерігач, і поле битви. 

З нею змагаються, їй допомагають – і водночас результат бою залежить ТІЛЬКИ – ЛИШЕ від неї самої. 

Нудить… 

Сказала щось зайве??? 

Напевно-ймовірно. 

Відпочити б… 

В такі моменти починається найцікавіше і найважче. 

Думай серцем! Відчувай поле бою! Будь насторожі. Не забувай жити! 

Віддавай борги! Інвестуй! 

Квапся. Не поспішай. 

Хто ти? 

Надійся, що знайдеш відповідь на це запитання. Вір! 

Все буде добре. Як заплановано…




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.12.2013 00:15  © ... => Тетяна Ільніцька 

Що говорити про «твір читача», якщо саме розуміння свого твору автором глибшає з подіями(я вірю в невидимий зв`язок усього, що відбувається в нашому житті).Звісно, в основу лягли емоції, пов`язані з нелегким етапом саме внутрішньої боротьби 

 26.12.2013 23:58  Тетяна Ільніцька => © 

я пам`ятаю нашу минулорічну розмову про ваші "стилі".
якось не пов`язала цей твір із нашим сьогоденням. прочитала його як особистісний конфлікт. але ж скільки читачів, стільки й прочитань, чи не так? 

 26.12.2013 23:51  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую за Ваше «сподобалося». Ці стилі написані рік тому — лише зараз розуміється зв`язок власної, внутрішньої боротьби, як малої копії того, що зараз відбувається з організмом нашого народу.Це важко, та ніхто й не казав, що буде легко :-) Знаю, цією боротьбою, цими труднощами ми платимо, але не переплачуємо за достойне майбутнє.В чудові часи живемо, панове :-) Все йде добре.Погано було б, якби всі досі спали 

 26.12.2013 23:43  Тетяна Ільніцька => © 

Пані Лано! Дуже сподобалася ваша розмова на два голоси! Міркування мені видалися такими слушними і доречними. Гарні образи. Тема комунікативного розриву набуває глобального масштабу у нашому сучасному світі. 

 26.12.2013 14:14  Деркач Олександр 

цікаво, місцями сподобалось... 

 26.12.2013 13:35  © ... => Суворий 

Зараз виправлю 

 26.12.2013 13:33  Суворий => © 

Враження від гарного змісту спотворює невдала подача: описки, відсутність пробілів після ком і т.д. Але це не трагічно та легко усувається... 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 10
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Стилі;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;