18.02.2014 20:05
Без обмежень
162 views
Rating 5 | 4 users
 © Світлана Нестерівська

ВВ

Не знаю, чим їм "пороблено", але мусить бути щось, що здатне вивести їх з цього стану.

Я не вмію боятись – я вірю.

Я не вмію мочати – кричу.

Вже прислужники пса на подвір`ї.

Та чомусь їм не чути плачу…


Під хрестом пронеслися, нечисті,

І попадало зло до колін –

Спотикнулось на рівному місці

Об кришки від своїх домовин.


Не піднімуть чола в високоло –

Поспускали униз язики.

Чиєсь дуло на шиї схололо,

Чують дотик чиєїсь руки:


«Що, ти з нами? Прокинься, небоже!

Не ганьби свою маму, свій рід…»

Скамянілеє серце вороже

Не розтопить  правицею дід.


«Не лунали ніколи прокляття

В домі цьому, синочку, святім, -

Підступив до невільника батько:

Чи ти виріс, мій сину не в нім?»


Мати впала зерном на коліна –

І пригнула униз  пістолет:

« Я прошу: схаменися, мій сину!

Проти кого здіймаєш багнет?!»


І постало щасливе майбутнє

Ненароджених бачить синів:

«Можеш вибрати нас! Ми – не трутні!

Ми родились із добрих полів…»


-         Вибираю, я вас вибираю, -

Щирі сльози на щоках ВВ.

Я ж також народився в цім краю,

Тут коріння моє всеживе, -


Обернувся до тих, що у спину

В чорних касках видихують бій,

Полонених тих злих побратимів,

Що кричать йому : «Слишиш, не смій!»


А у відповідь: « Я – у народі!

Я – народ! І від нині й вовік

Поклоняюся правді й свободі,

Як Господь в Заповіті прорік!»


-         Внучку!

-         Синку!

З майбутнього:

-         Тату!

Всі обняли, як вічна стіна.

Якщо битись – разом будувати!

А пірнати у щастя – до дна!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.02.2014 11:09  © ... => Тетяна Ільніцька 

Роман Шухевич: "Щоб прорости, добре зерно має впасти в землю" 

 18.02.2014 23:36  Тетяна Ільніцька => © 

Якби ж так було, як ви написали! Мені здається, ці найманці не мають серця... ні матері, ні жодного уявлення про доброту й милосердя! 

 18.02.2014 18:52  © ... => Олена Вишневська 

Я насправді не розумію, як допомогти їм прокинутись. Але що неможливо в людей, можливо в Бога. Я вірю. 

 18.02.2014 17:50  Олена Вишневська 

Дуже сильно! Мудрі слова... 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо