03.06.2014 11:48
Без обмежень
195 views
Rating 0 | 0 users
 © Світлана Нестерівська

Бути обережнішими зі своїми мріями

Захопившись гендерною проблемою, українські жінки й досі не зрозуміли, що вирішуючи (?) це одне, створюють таким чином безліч нових, більш серйозних питань. Схема українського мислення суттєво відрізняється не лише від східного, а й від європейського, тому бездумне копіювання усього чужого неминуче призведе не тільки до виникнення конфліктів там, де за нормальних умов їх не передбачалося, а й до мутації життєвого—насамперед, сімейного—устрою наших співвітчизників.

Не завадить, проте, звернутися до східної філософії, яка чітко визначає місце і роль жінки у сім’ї, а отже, й у еволюції суспільства: матір, перш за все, є берегинею домашнього вогнища і—це основне—вихователем дітей. Саме це культивувалося протягом століть і українською етнопедагогікою.

Поступово проникаючи на відповідальні посади, українські жінки небезпідставно переконані, що справляться з керівними обов’язками краще за чоловіків. Одягнувши для зручності брючні костюми, пересівши від пральних, посудомийних та швейних машин за кермо власної, сучасна бізнес-леді, наспіх випивши кави і засукавши рукава, спішить «змінити цей світ». І змінює. Поступово. І не на свою користь: хатня робота залишається її обов’язком, як і догляд за дітьми, на роботі—відповідальність за десяток-другий підлеглих(до речі, теж чоловіків), часу на відпочинок немає, що вже говорити про власний розвиток?!

Подарунок жінкам перед виборами(мовляв, дорогенькі, запрошуємо у політику). Звісно, спочатку чоловікам було трохи важко—чоловіча гордість, невідомість сімейного життя за нових умов, а потім перемогла характерна для нас лінь, прикрита гуманністю сильної статі(думаю гендерна хвиля у мовознавстві зовсім скоро замінить це словосполучення).

Жінка у політиці—це не п’яте колесо до воза. Розум, розважливість у поєднанні з материнською ніжністю та вмінням завжди знаходити компроміс(хоч би і завдяки жіночій логіці) ніколи не вадили державі, …якщо говорити про таку форму державного правління, як матріархат.

Жінка у політиці—це зразок поведінки не лише для чоловіків-колег, а насамперед, для підростаючих поколінь. Не зважаючи на відсутність ідеальних людей, у кожному суспільстві існують певні поведінкові стандарти, оскільки вчитись на антизразках—право по-справжньому інтелектуальних. Відмінний одяг( не обов’язково найдорожчий), доглянута зовнішність, культура поведінки і мови—це повинно стати другим «Я» депутатки.

І останнє(тут завжди приховується основна думка). В нашій державі, та не тільки в нашій, є певна кількість професій, що потребують від носіїв повної самовіддачі, коли людина, фанатично підходячи до улюбленої справи, працює…дивно, але —для блага інших. Зараз не вистачає багатих досвідом етнопатріотів, сповнених прогресивними ідеями(і ради Бога, забудьте врешті-решт про комунізм, не плачте стільки над минулим!) молодих романтиків і просто людей, які розуміють, що народившись в Україні, вони не стали жертвами випадковості у астральній обсерваторії, а прийшли сюди із у кожному випадку конкретною метою, які зводяться до одного—зробити життя людей на цій землі кращим.

Професії вчителя, священика(чи іншого релігійного службовця) та політика, на нашу думку, вимагає не тільки сумлінного ставлення до роботи, а й відповідного статусу—«неодружений(-а)». Для швидкого розвою нашої держави—нації необхідним є заснування монастирів з політичним ухилом, які б забезпечили Верховну та інші Ради контингентом жінок-політиків(тоді вже малувато було б 30% у передвиборчих списках), і звільнили українських дітей, «наше майбутнє», від вічно зайнятих своєю кар’єрою матерів.

Незабаром вибори. Повірте, автор написаного тут стоїть поза політикою(чи навіть над політикою). Жодної критики. Ніяких агітацій. Лише одне прохання: слідкуймо за тим, кого ми виховуємо; за тим, чи буде за кого і кому взяти участь у виборах через двадцять років, незалежно від статі. Будьмо розумними!


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.02.2017 02:21  © ... => Брама 

О,це давнюща стаття)))Проблеми нема:поруч або справжній чоловік,або ніхто)))Погоджуючись на щось третє,жінки свідомо втягують себе у вигадані проблеми... 

 18.02.2017 21:58  Брама => © 

Я взагалі не можу «в`їхати» в,так звану, гендерну проблему. Ну хоч убий, не втямлю, в чому дискримінація української жінки. Чоловіча стать б`є? Так мавпа, як кажуть, і в Африці мавпа.Ну що поробиш, якщо природа наділила одну стать силою. Горила буде шарпати свою половину, не дивлячись на закони і погрози. Не думаю, щоб нормальний мусульманин повсякчас ютузив свою дружину, бо вона, бачте, не тої статі. В очах нормального чоловіка жінка рівноправна особа. Ви правильно підмітили, мусування цієї проблеми у нас, то ризикова справа. Де-де, а в Україні жінка завжди була на рівні з чоловіком. Навіть, скажу таку крамольну річ, почасту займала (і займає) вище положення. І я, як мужик, нічого проти не маю.
Дякую за статтю. 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо