09.06.2014 23:58
for all
222 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Діткам війни сьогодення присвячується


Мені ніколи не було так "тепло", 

Коли сльоза котилась по щоці.

Маленькі руки взяли олівці

І малювали... малювали пекло.

Невже не можна встати і піти, 

Щоби добро залишилось у світі?

Ну, хто сказав про смерть маленьким дітям, 

Хто напоїв їх медом самоти?

Не пам`ятаю, скільки там сиділа, 

Дивившись в очі, що любов несли, 

Скажіть, чому і цих ми не спасли, 

Не вберегли душі, душі від тіла?

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись