30.01.2015 23:51
for all
180 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Світлана Нестерівська

Війна. Скибками...


У підхмаринні тішиться метелик.

На біле сонце падає роса.

Усе б нічого, але небеса

Чорняві хвилі вибухами стелять.


Вмирають діти – падають у ніч

Їх голоси такі невинно теплі...

Чийсь божий день закінчується в пеклі...

І пальці барабанять по струні –


Нервово тулять губи сигарету;

І переможні звуки у піснях

Окутують тривожністю планету.

А потім знову – небо чисте, птах, 


Новий метелик на чудовій квітці.

І перші бруньки. Синії льони.

Й війною загартовані сини, 

Що не дадуть зробить з держави клітку!

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.01.2015 13:12  © ... => Деркач Олександр 

Дякую 

 31.01.2015 13:11  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую 

 31.01.2015 13:10  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую 

 31.01.2015 09:44  Тетяна Ільніцька => © 

Як Ви легко і виразно пишете. Такі важкі часи, а Ви знаходите слова розради. Метафоричність вражає.  

 31.01.2015 09:16  Ірина Затинейко-Миха... => © 

хороше написано... 

 31.01.2015 08:49  Деркач Олександр => © 

Гарно