02.02.2015 22:48
Без обмежень
805 views
Rating 5 | 4 users
 © Світлана Нестерівська

Кузьма "Скрябін" : смерть і сон

Дякуємо за Правду!

Людині, Патріоту, Землякові...

Якась дивна ніч в час, коли навколо місяця отаборилася велика обручка. Йшла якась велика церемонія селом - ніби-то весілля, але частинки обряду були похоронними. Всі в білому. Багато однокласників. Один з них підійшов до мене, назвав моє ім`я та прізвище, спитав, чи це я, та сказав, що мені потрібно більше спати, бо синці під очима... 

Потім ми випадково опинилися поруч... Все було, як двадцять років тому... Я вже давно не відчувала такого до тебе, я забула те відчуття першого кохання, можливо, це була кара за що-небудь, це забуття... Воно таке ніжне, таке чисте, таке незіпсоване, немеркантильне, що не захотілось прокидатися. Я відчула, що, як і в дитинстві, ти захищав мене своєю любов`ю, навіть коли був далеко і не зі мною... Ніхто не смів підійти до мене і образити мене... Цим ти вселив у мені...гординю, від якої сам і постраждав... Та на тобі я вчилась любити... Завдяки тобі появилось стільки поезій...Дякую тобі за це... 

Якось декілька тому мені згадався перший поцілунок. Він, звісно, належав тобі, хоч для тебе він був і не перший... 

... Так ось: ми йшли з цією процесією - і випадково опинилися поруч. Ти взяв мене за руку, потім обняв... Ти повернув мене в дитинство - і я зрозуміла, що любов нікуди не зникала. Я була одягнута у своє плаття кольору індиго та червоні лакові туфлі на високій шпильці(тільки-но сказала мамі, що хочу (мушу!) собі такі купити. Добре, що ти мене обнімаючи підтримував, бо дорога в нас не дуже добра, а ще йшов проливний дощ, гроза, проте тепла...(Мама каже, що дощ – це на сльози, а гроза – на великі сльози, та я не вірю) Ми повністю промокли, я намагалась і над тобою притулити коричневу парасольку, та ти не дуже й хотів, бо намагався сказати щось важливе.  

- Я хотів зробити це вчора, та не вдалося, - ти витягнув з кишені коробочку: Виходь за мене заміж! 

Я відчувала, що ти дійсно цього хотів! І я хотіла цього. Проте, ...: 

- Ти ж знаєш, я не можу... Я живу дуже бідно... 

- Яке це має значення?! Я кохаю тебе і хочу бути з тобою. 

Ми продовжували йти. Я була щаслива, що ти поруч, що я знову живу тим почуттям. 

2.2.15 

Декілька годин по тому: 

ЗМІ повідомили, що загинув улюблений зі шкільних років автор і виконавець вже народних пісень «Шкільна любов» та «Старі фотографії» наш земляк Андрій Кузьменко, Кузьма «Скрябін»… Вічная пам*ять Герою України! 

Прогноз погоди на найближчі декілька днів : «По всій Україні грози (СЛЬОЗИ)» 


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.02.2015 10:36  Ірина Затинейко-Миха... => © 

так боляче... світлі люди ідуть так скоро...Вічная пам`ять прекрасному артисту! Чи багато таких, як він - простих, мудрих, не заражених вірусом "зірковості", глибоких... ? Його пісні і справді народні ... 

 03.02.2015 09:36  Тетяна Ільніцька => © 

Символічний і красивий твір, присвячений справжній людині.
Царство небесне.  

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 5
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: УКРАЇНА. Стилі;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;