12.02.2015 22:18
Без обмежень
487 views
Rating 0 | 0 users
 © Світлана Нестерівська

Реп

Заховалось небо

За фіранку хмар.

Захистилось, п’яне, 

Десь озонним шаром.

А в надхмар’ї—Ангел

Розмахує чорним хрестом, відганяючи від раю

Розпеченого гріхами демона. Це бачать лише маги, 

Що тішаться злим постом,  

що ближать цей світ до краю вершиною Аю-Даги.



І зверху нам всім призначено

Поставити лиш по нулику

Власного ніщо навпроти кожного

Хрестика, на якому був розп’ятий Христос.

Томи із підписом Хоми-невірного

Кожного століття сплачено.

А от автографи Юди із знаком оклику

Дійшли лиш до літери «ен»: модного

В цьому гріха не бачимо: вік же двадцятий.

Склероз.

Перебуваєм у стані помірного занепаду

(Та не падіння). Міняємось клепками:

Комусь бракує, а іншим вони непотрібні.

Згідно з законом, птахи плазують

До другого воскресіння.

Ковтаєм думками іони срібні, 

Щоб пити чужу, знебактерину кров.

Все зводиться просто до бою в небі, 

До світу, з якого ніхто не прийшов, 

Куди не спішать, бо немає зупинок

У вічності. Меч вже не скаже:

«Нарешті вбито неправду!»

І без клітинок, без шкоди, а просто, 


Щоб рими могли відпочити, 

Допоки сидітиму я в божевільні.

І небо, і сонце, і вітер.

Ми з’юдитись генами схильні.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 6 | Знайдено: 36
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Абстракції абсурду 2005;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;