18.02.2015 00:24
for all
192 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Інвалід

І венами мокре волосся

Йому вкоренилось у плечі.

Я сплю чи мені це здалося:

Дві карти, що б’є порожнеча

І вигравши серце малечі, 

З’їдає. Й достигле колосся


Схилилось під піднятим лезом

Вітрів у зараженій гумі.

Ти досі, маленька, твереза?

Тобі навіть жаль товстосумів?

То ж звідки, мій Ангеле, сумнів?..

Не крила—маленькі протези.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.02.2015 16:42  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую 

 18.02.2015 09:22  Тетяна Белімова => © 

Коли замість крил протези, тоді людина по-справжньому інвалід. Сильно.