Мама
А серце мами запеклось, мов яблуко.
Та сік, либонь, тече не карамелевий...
А хто з нас був зернятком в серцевиночці?
Хто існував у смертоносній капсулі?..
І кожен день, вирощуючи квіточку,
Плекати віру, що не все занедбано.
Для когось воїн, а для неї донечка,
Що й досі пахне молоком, не кліткою...
Просити Бога, щоб не збожеволіти,
Хоча це гарний вихід для полегшення...
Та десь у пеклі є жива Надієчка.
Пробач мій смуток і помилуй, Господи!
Київ 22.03.2015
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Бруня / Вірш | ГАННА КОНАЗЮК 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Місто Лева (Малому акробату) / Вірш | ГАННА КОНАЗЮК».