31.07.2015 19:35
for all
312 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Світлана Нестерівська

Дідусеві

Знов везете додому сіно, 

Перемішане із зірками.

Почуваюсь із Вами вільно, 

Хоч між нами життя роками.


Ваші теплі, шорсткі долоні

Піднімають важкії вили.

Ваші дні від утом солоні—

Перед ними ми завинили.


На світанку у сонце прямо

Знов колеса збивають роси.

Не один Ви скосили ранок, 

Та цього ще для Вас не досить.


Втома усмішки наставляє.

Ми все зробимо неодмінно.

…Й серед вулиць міських згадаю

Ваші очі. І зорі в сіні.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись