06.10.2015 21:43
only 18+
91 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Що тобі мій присвячений вірш - в нас життя - це взаємна присвята

Ода чоловікові

Десь там - вогні, вогні, вогні...

Десь там - лелеки і машини...

Переживаю ніби дні,  

З тобою, любий, ці хвилини...

Ти просто не такий, як всі:

Разом з майбутнього й минулого...

В своїй незайманій красі

З душею ангела прибулого.


Ти ніби вище від небес-

Творцем тебе для мене послано...

Й вже не шукатиму тебе, 

Як всі роки, глухою осінню..


Коли захочу - обійму

(В твої обійми радо падаю).

Я щиро дякую Йому, 

Коли тебе в молитві згадую.


І усміхаючись пишу, 

Бо теплий поруч ніжно гладиш

Моє волосся... Не грішу.

Я просто часу цьому рада.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.06.2016 23:33  © ... => Світлана Орловська 

Так))) 

 22.05.2016 10:59  Світлана Орловська => © 

Жіноче щастя!!