22.09.2017 13:06
for all
65 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Артюх Леся Вікторівна

Я думаю про тебе все тихіше

Осінній вітер спомини колише

Про миті, що вже не повториш.

Ми живемо на міліметри вище

І кожен щось своє, маленьке творить


Тріпає вітерець волосся

Руде під чорним .І з думками, 

Жива сьогодні, я ступаю боса, 

Зворушена вранішніми словами.


І світ чекає наші повороти.

І, навіть, скориговує маршрути.

Я можу бути абсолютно проти, 

Але не можу легко все забути.


Осінній вітер спомини колише, 

Я думаю про тебе все тихіше.

Публікації: Артюх Леся Вікторівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.05.2018 02:58  Alex => © 

Леська. Ты лучшая. ?????? 

 24.09.2017 19:11  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, що читаєте!) 

 24.09.2017 18:10  Тетяна Чорновіл => © 

Красива поезія, хоч і в сумних відчуттях..
Тихі думки теж дорогого варті інколи. 

 23.09.2017 16:00  © ... => Борис Костинський 

"Не час минає, а минаєм ми". Але краще нехай відбудеться і пройде, ніж не буде взагалі.
Дякую, що читаєте! 

 23.09.2017 00:38  Борис Костинський => © 

Що ж, все проходить, пані Леся! 

 22.09.2017 21:05  © ... => Каранда Галина 

дякую) Ціную Вашу думку! 

 22.09.2017 20:50  Каранда Галина => © 

назва - надзвичайно сподобалася, вірш - дуже сподобався!