22.12.2017 10:51
Без обмежень
130 views
Rating 5 | 5 users
 © Вікторія Куценко

Схожість твоя...

А сьогодні сніжило. Вперше.

Сніг був твоєю копією. Довершений.

Він був чистий. Як ти.

Був маревом світла.

Проникав у світи. 

Я йшла по вулиці мовчки.

Благала. Щоб ця казка йшла далі.

Як дні карнавалу.

А люди спішили повз мене. Тікали.

У них падали гроші. Та шалі.

Зимові вітрини й кав’ярні. Вечірні.

І тут, мабуть...

Знаєш, слова недоцільні. 

Уже вечоріє. Небо сіріє.

Кожен перехожий про тепло скоріш мріє. 

Мої підбори по бруківці.

Нова муфта й парфуми.

Щось ще треба жінці? 

Щастя. В повітрі.

І звісно ж – ти поруч.

Я не люблю штучну радість. 

Я творю. Власноруч.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «До дна... / Любовний вірш | Вікторія Куценко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Май сміливість піти... / Любовний вірш | Вікторія Куценко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 22.12.2017 20:35  © ... => Каранда Галина 

вельми вдячна!дякую))

 22.12.2017 12:34  Каранда Галина => © 

Дуже сподобалося!
вітаю тут! 

Публікації автора Вікторія Куценко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо