27.03.2018 10:43
for all
115 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Артюх Леся Вікторівна

Тебе ніколи і не знала

Тебе ніколи і не знала -  

То були фрагменти дивних снів: 

Словом високо злітала,  

Цілувала так, як ти не вмів. 

 

Доторкалась сніжно-ніжно,  

Легко посміхаючись очима 

Думала – мабуть Всевишній 

Крила прищепив поміж плечима. 

 

І солОдко напувала медом 

Не спішила повертатись в люди. 

Танцювала між землею й небом,  

Феромонами освячуючи всюди. 

 

І ти став таким прекрасним! 

Засвітило невблаганне сонце -  

Сон забрав світанок ясний. 

Уві сні чи наяву було це? 

 

Публікації: Артюх Леся Вікторівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.04.2018 22:34  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Хай приходить частіше!)))))))))))) 

 01.04.2018 22:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за відгук! 

 01.04.2018 22:33  © ... => Серго Сокольник 

весна!!! Ой як же мріється і сниться!))) 

 31.03.2018 13:24  Серго Сокольник => © 

Хто зна.... Жіночно... Мрійливо... 

 28.03.2018 00:19  Тетяна Чорновіл => © 

Трепетні, ніжні рядки. Описують високі почуття. 

 27.03.2018 14:21  Панін Олександр Мико... => © 

У ві сні,
Коли таке - наяву.
Все одно здається
Сном.

Гарна поезія.