07.06.2018 11:01
Без обмежень
171 views
Rating 5 | 6 users
 © Ковальчук Богдан Олександрович

Позняки

Сонна закоханість спальних районів

креслить обличчям роки.

Дорога життя веде в невідомість —

звертає на Позняки.


Тут ґвалт перемог і біль від поразок, 

стишені тінню дворів, 

лікують найпотаємніші рани, 

як виростають у спів.


Сповнене плачем гітарне відлуння:

присвята пляшці вина.

Музика вижене прикрості буднів

ген за проспект Бажана.


Юнацькі звитяги, миті щасливі, 

сховані по закутках;

мелодії пам`яті стерти несила —

зостанусь на Позняках...

Київ 07.06.2018




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.06.2018 09:58  © ... => Тетяна Ільніцька 

Ловлю на слові щодо «розцілую»))
Дякую за відгук! Це радше гімн моєї молодості, пов`язаної з Позняками. ;-) 

 08.06.2018 08:40  Тетяна Ільніцька => © 

Богдане, ну от просто... розцілую Вас при зустрічі! Ну це ж просто ГІМН ПОЗНЯКАМ!!! Співати і плакати! Чудесно!
ПС: І мій будинок є на фото))))))))) 

 07.06.2018 20:30  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Атож, земляче ;-) 

 07.06.2018 17:26  Панін Олександр Мико... => © 

Позняки - то Усе,
Земляче. 

 07.06.2018 11:55  © ... => Костенюк 

Нашу спільну з вами малу Вітчизну) 

 07.06.2018 11:42  Костенюк => © 

Зворушливо про малу вітчизну) 

Публікації автора Ковальчук Богдан Олександрович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо