12.07.2018 10:52
Без обмежень
344 views
Rating 5 | 4 users
 © Ковальчук Богдан Олександрович

Моє місто

У моєму місті живуть люди зі світлими обличчями. Вони

знаходять вогники серед

миготіння вивісок, 

диму промислових підприємств, 

свисту поїздів далекого сполучення

та знавіснілого суголосся

клаксонів машин.


Моє місто виховує дітей —

тих, хто за героїв має поетів, —

дзвонами Софії, тонкими вулицями Подолу, 

велелюддям Хрещатика та

лінню кварталів лівого берега. Воно

мріє увіковічнити себе

в їхніх серцях.


Поглянь, як моїм містом чвалає злива!

Важкі краплі врізаються в парасолі та

бляшані дашки будинків, витворюючи

химерну симфонію —

всолоду для вух

найвідданіших своїх

нащадків.


На моє місто поети дивляться з-за хмар, 

і всміхаються щирості істини, народженій

велеголоссям площ.

А коли закінчиться поважний дощ

і хмари підуть на спочинок за обрій, 

вони спустяться з олив`ястого неба, щоби

залишитися з нами.



Київ 12.07.18




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.07.2018 09:37  © ... => Зав`ялова Валентина 

Тому що Київ — це наше все. Дякую! ;-) 

 13.07.2018 09:36  © ... => Тетяна Ільніцька 

Добре, коли погляди збігаються. Дякую! 

 13.07.2018 09:18  Тетяна Ільніцька => © 

Прекрасне лірика, Богдане))) І знаєте що? Погоджуюся з кожним словом! Десь таким і бачу наш Київ)))))) 

 12.07.2018 21:32  Зав`ялова Валентина => © 

Це - ода Київу. І з її змістом неможливо не погодитись. 

Публікації автора Ковальчук Богдан Олександрович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо