30.10.2018 12:14
Без обмежень
175 views
Rating 5 | 5 users
 © Ковальчук Богдан Олександрович

Жовтень

Ти ніжно бавилася моїм волоссям, 

жартома плела у нім

косички

і казала: «Настане день, 

коли це все втратить важливість.

Уяви: буде огидний жовтень

перехожі ховатимуться в пальта і куртки, 

а ми сидітимемо десь серед

вічно п`яної Троєщини

та освідчуватимемось одне одному, немовби

надворі досі літо».


Спливли роки. І ось він, цей жовтень, 

на який ми так чекали.

Троєщина загорнулася в туман, 

повітря пахне спаленим листям, 

навіюючи безглузді спогади

про дитинство.

Заплющую очі та жду

на вимріяну мить

одкровення, проте

моє волосся з роками порідшало. Ти

не змогла б заплести в нім

жодної недолугої

косички, 

навіть якби була

поруч.



Київ (як не дивно, не Троєщина) 30.10.18




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.11.2018 16:30  © ... => Добродій Ольга Іванівна 

Дякую, пані Добродій! (Вибачте: от хто б утримався так побавитися з вашим прізвищем?) ;-) Заходьте в гості частіше. ;-) 

 02.11.2018 11:56  Добродій Ольга Івані... => © 

Дуже гарно 

 30.10.2018 13:58  Панін Олександр Мико... => © 

Вогкий вітерець пестить скроні,
наче ти все ж
десь поруч
І заплітаєш косички
давніх спогадів. 

 30.10.2018 13:08  Борис Костинський => © 

Красиво! І навіть кінематографічно. 

Публікації автора Ковальчук Богдан Олександрович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо