22.11.2018 12:30
для всіх
235
    
  1 | 1  
 © Гаврищук Галина

Червоне сонце

Червоне сонце 2
"розбити барометр"(палатку, вогнище, тощо) - діалект Львівщини, що означає "виставити, поставити"

Була б вже забула про чудернацького поета, якби сьогодні він не прокинувся справжнім охоронцем праведності. Оскільки по молодості він ще не визначився із небесною місією, то і вектори його добродіянь були дуже різноманітними. Все ж, після вчорашнього успіху з відродженням культури він таки мав намір боротися зі злом далі.

Сьогодні рано піднявся – біля одинадцятої. Все той тривожний сон. А снився йому барометр! Він точно не знав, що це є, хіба назву запам’ятав чомусь, якось і не відомо звідки, але всередині шкребло. Негайно треба було витягати Великий універсальний сонник. І ось що виявилось: «барометр – передвісник швидких перемін у справах, які виявляться досить позитивними (ура!!!). Якщо барометр зламаний, готуйся до неприємностей (о-о!)».

…Всякі варіанти діяльності борознили юне чоло. Мали бути надзвичайні успіхи! Але, то ж треба зробити хоч будь-що спершу, а планів ще не було. Муза спала. Руки не хотіли та не дуже вміли працювати. За порадою до нього ніхто не йшов. Думати вже змучився… Чекай, а далі? Що там за неприємності через збитий барометр? Тут вже був глухий кут. Перерва, добре, що за вікном почувся дитячий гомін і можна було відволіктись від тяжких дум.

«Привіт, Остапе!», - гукнув школярик, побачивши того в проймі вікна. Поет не любив своє ім’я, бо через нього в школі його кликали спершу Бердером, потім Бандерою. Благо, часи змінилися і тепер можна було гордитися таким прізвиськом…Все через недолугу фразу трудівника, який по недорозвитку сказав якось, що йому до Остапа Бердера, як до неба рачки, то й зробили на "краще". Пошкодує ще.Та все ж, по інерції, під своїми творами він ставив блатне «Os»…

– Куди виводок ведеш, Ксенько? – спитав у молоденької вчительки природознавства. Треба сказати, що жили вони у затишному невеличкому селі, де всі знали один одного і були як на долоні – як по вдачі, так і по ділах.

Остап з батьками переїхали сюди десять років тому з країв, де українці говорять москальською. Тоді бабця хворіла довго, потім залишились замість неї. 

Ксенька свій предмет обожнювала і завше проводила уроки на природі. То якесь каміння показувала, то косуль годувала, то листочки збирала разом з дітворою. ЇЇ любили всі, за що Остап її трохи недолюблював.

Оксана ж була рада розповісти про нові плани : – Йдемо розбивати барометр за селом, на нашій галявині біля лісу …

Осько заціпенів… Не дочекавшись від нього жодного слова, юрба подалась далі.

«Розбивати!!!». Не до добра… Що робити? Має бути план, все ж не даремно… Те видіння… Я пророк, в мене місія..

Колінця підступно тріпотіли. Дуже галярмово! Він ще не готовий так зненацька щось робити! І як, що, де, коли, більше не було слів і в голові скрипіло.

Вона його поб’є на очах у невинної малечі… «Що то є?» – пита якийсь голос зсередини. «Як то що? БАРОМЕТР!» – відповідає інший.

І тут нарешті він все зрозумів. Не даремно прокинувся з місією охоронця. Не дасть дітям бути свідками псування шкільного майна. Та де там шкільного, державного! Не дозволить їм стати вандалами… Все це має знати директорка, яка недавно не підтримала його як поета. Нехай знає, що і сама сліпа, повний нуль відповідальності за наше майбутнє покоління… А якщо вона в курсі? Прикриває ту каламуть, як одна мафія? Поліцая тут нема, поки доїде із сусіднього села, то вже буде пізно… А-а-а! Тре самому бігти, відвернути біду. Точно, там писало, що буде швидка переміна у справах, тре летіти швидше.

Куди там було глянути на небо! Сонце стало червоним від праведного гніву, навколо нього зібрались темні хмари. Навіть природа почувалась напружено в такт захисникові.

Він біг, пару разів відхекувався, але не здавався, мусив поспіти. Якраз, коли причвалав на ту галявину, лийнуло як з відра. Діти ховалися під парасольками та реготали. І звідки тільки-но знали про дощ? Не інакше як відьма, та Ксенька…

Прозріння так і не прийшло, місія не була місією. На високому пеньку стояв ціленький, не розбитий барометр… Рудий Василько пищав, що вони бачили, як впали позначки перед дощем. Було зимно та мокро. Позначки таки впали…То він не встиг. Ось вони – неприємності.

«Я так і знав!»

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.12.2018 20:31  Олійник Володимир Ів... => © 

А мені довподоби такий діалект.Клас.

 22.11.2018 15:28  Панін Олександр Мико... => © 

Цікаво, гарний стиль.
Поетові краще писати вірші, а він щось не тим переймається.

 22.11.2018 13:20  Каранда Галина => © 

1. Щось у вас із прізвищем Остапа Бендера не зрослося))) двічі написано по-різному)

2. НАЩО на уроці біології розбивати барометр за селом???)) Так не кажуть))))))). То я його не в тому сенсі розбивала)))))))

3. Що таке "галярмово"?