24.01.2019 19:20
Без обмежень
34 views
Rating 5 | 3 users
 © Шепітко Олександр

Хочу в ліс

Мені б граблі, або хоча б сокиру, 

Підперезатися шнурком, і в ліс!

Щоб мухомор в траві всміхався щиро, 

А я йому граблями шапку зніс.

Мені б косу - порозчищати хащі, 

І пилку-дружбу - назбирать грибів...

Чого смієшся - думаєш, пропащий?

Нормальний я - лиш трохи зголоднів.

От вип`ю кисляку спітнілий глечик, 

Окраєць хліба з`їм (а може й два), 

Сальця, цибулі, борщику із печі -

Й нехай без мене ліс відпочива.

Якщо ж колись прокинеться бажання

Пройтись по ньому, сам не зна чому, 

Наб`ю знов шлунок із самого рання

І потім знов подушку обійму.

Так, я сто років не ходив до гаю.

Там, кажуть, гарно, там душа літа...

Коли поїм - сну тіло вимагає, 

Голодним бо прогулянка не та.

То ж сидимо ми вдвох - я й телевізор.

Шумлять дерева, чути пташок спів, 

Хтось на галявину крізь хащі лізе, 

Й так натурально, що мій лоб спітнів...

Мені б граблі, сокиру, або косу...

Стій! Не продовжуй. Зрозуміло всім -

Знов шлунок-ненажера їсти просить...

От як, скажіть, до лісу йти з таким?..



м. Дніпро 7 вересня 2017 року




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.01.2019 09:59  © ... => Анатолій 

Отож!

(Я очікував - е-ех!)

 25.01.2019 09:49  Анатолій => © 

Ех!.. 

 24.01.2019 20:11  © ... => Каранда Галина 

сміюся)

Дякую))

 24.01.2019 19:56  Каранда Галина => © 

)))) все життя - боротьба. До обіду - з голодом, після обіду - зі сном.
У мене двір виходить у ліс. Навіть огорожі немає. Ну, не такий, звісно, як в Карпатах чи на Волині, саджений людьми, невеликий, але все ж. Коли тільки сюди переїхала, майже щодня в ліс ходили. Зараз можу пару раз за рік хіба... а нащо йти, якщо я той самий щебіт у дворі чую?))) 

Публікації автора Шепітко Олександр

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо