12.02.2019 18:48
Без обмежень
10 views
Rating 5 | 2 users
 © Гречин Юрий

Любимец муз

Что толку слыть поэтом в этом мире?

По мне, так лучше фавном иль сатиром, 

Или другим чудовищем лесным, 

Всё ж лучше, чем поэтом. Да любым

другим "служакой муз" ничуть не хуже:

кошель потолще, посытнее ужин, 

и славу тебе всякий воздает, 

когда скульптуру иль картину заберёт

после трудов твоих. А что ж поэт дает, 

в счёт прибыли читателям своим?

Мгновенную усладу слуха? Дым, 

что от костра в итоге остается, 

и тот кому-нибудь, да и прийдется...

А что стихов, останется ль печать

на памяти кого? Стал примечать

Что даже эти, ямбов и хореев крохи, 

что женскую взволнуют грудь, усилят вздохи, 

и сердцу биться чаще повелят - суть вовсе не мои.

Готов поклясться я на библии любой - стихи сии

самою МУЗОЙ мне нашептаны подчас, 

а те, другие, ночью сам ПЕГАС

под утро из заоблачных высот, 

ко мне в окно спускаясь, принесет.

Или во снах я часто вижу, как ЭРАТО

с сестрицами своими, словно злато, 

мне рифмы заплетает в волосах, 

ЭВТЕРПЫ песнь мне чудится. В лесах, 

на склонах прорастающих ПАРНАСА, 

где КАЛИОПА бродит златовласа, 

и ТАЛИИ звенящий громкий смех

затмит печали МЕЛЬПОМЕНЫ, там при всех

бреду нагой. И музы мне во след:

- Смотрите! Вот ещё один "поэт"!

Вернее тот, кто мнил себя таким, 

А сам не в силах и двух слов связать. Гоним

одним тщеславием, и больше ничего, 

в нем нет. Так что ж нам до него?

А в прочем, пусть им попечется ПАН, 

быть может, славный выйдет графоман

впоследствии. Но из Парнаса гнать

в три шеи! Охочих рифмовать

и без него довольно... И в этот бред, 

поверишь сам невольно, и в миру, 

все как во сне: рука к перу

уже давно не тянется сама.

И звуки ЛИРЫ не слышны... и тишина...



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Почему я не пишу стихи про Африку? / Стихотворение | Гречин Юрий 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Уроки любви / Стихотворение | Гречин Юрий 18+».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.02.2019 21:13  Аліна Чиж => © 

Взагалі згодна. Небагато можна пригадати поезій, які запали в душу і запам`яталися просто тому, що сподобалося. А не тому, що ми мали вивчити їх за шкільною програмою. Проте дуже хочеться, аби те, що ми пишемо, творимо і витворяємо, було ще комусь потрібно окрім нас самих і наших психоаналітиків)))). Як би там не було, переконана, що поети поціловані Богом у те місце, яке відповідає за неприборкану фантазію і постійне стихійне римування усіх слів зі словника))) 

 12.02.2019 20:32  Каранда Галина => © 

)))))
А я завжди кажу: наші вірші потрібні тільки нам самим. Пишемо - бо хочеться. Якщо знаходиться той, кому щиро подобається нас читати - чудово. Але без наших віршів він точно не помре. Нам це потрібно більше, ніж йому. Тому пишемо для себе. Так само, як і дітей народжуємо))). Немає більш жалюгідного видовища, ніж нав`язливий поет, що ловить людей і намагається втюхати свою творчість ледь не силою))). Була свідком))).
Неприбуткове це заняття (якщо, звісно, оди на замовлення не писати). Це карма така). Куди подінешся?!) 

 12.02.2019 19:41  КАЛЛИСТРАТ => © 

+++ !))) Эт точно пан Юрий!

..............................................

Неблагодарный это труд –

Писать в строфу и слыть поэтом.


Тот, кто придумал ремесло,

Слова, рифмуя ставить рядом,

Или на каторге сидел,

Иль был весёлым конокрадом.

...................................................... 


Прости им, Господи, и ныне,

И присно, и во век грядущий.

И что б мы Слово не забыли,

Дай им вино и хлеб насущный. )))))

Публікації автора Гречин Юрий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо