15.02.2019 10:14
Без обмежень
8 views
Rating 5 | 1 users
 © Гречин Юрий

П. В

 


Дорога в намокших заплатах 

Из пыли надела пальто. 

И тот, кто всю жизнь тридцать пятый,  

Теперь стал и вовсе - никто. 

Из драного серого лыка 

Лаптенки на босых ногах. 

Куда заведет горемыку 

Его одиночества страх? 

Глазницы повыбитых окон,  

Да рифм пожелтевших паек; 

Всё бродит в пыли одиноко,  

Чужой веселя городок. 

Вся в ржавчинах, старая кружка,  

Часами скучает в пыли: 

Не звякнет сегодня полушка,  

Да он и привык к "на мели". 

Лишь звук одинокой свирели 

Да эхо раската вдали 

Тоскливо былые напели 

Мотивы последней любви... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Все ли женщины одинаковы / Басня | Гречин Юрий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Почему я не пишу стихи про Африку? / Стихотворение | Гречин Юрий 18».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Гречин Юрий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо