10.03.2019 04:07
Без обмежень
12 views
Rating 0 | 0 users
 © Гречин Юрий

Зверь

Не выпускай меня наружу.

Не стоит. Будешь вновь жалеть, 

Что рухнет мир, зимой простужен, 

Что плоть твою изрубит плеть.


Не слушай внутренние стоны, 

Мольбам не внемли. Все обман.

Падут стальные бастионы, 

Пробьёт их похоти таран.


И, изрыгнув потоки лавы, 

Сквозь приоткрытые врата

Спешат, так падки на расправу, 

Твои враги. Ведь месть - свята.


Не выпускай меня, не надо, 

Ведь я нарушу свой обет, 

Что дан под стенами Царьграда

Да ведь и града больше нет.


Я загрызу тебя в утробе, 

Располовиня по частям

Твою печаль. И склею обе -

Те половинки, что не нам.


Не выпускай меня наружу, 

Когда и так слаба теперь.

Я здесь, я скован, безоружен.

А там… я - страшный, злобный зверь.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Несчастная / Стихотворение | Гречин Юрий». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сумне до дня народження Шевченка / Вірш | Гречин Юрий».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Гречин Юрий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо