02.04.2019 23:16
only 18+
32 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Світлана Нестерівська

Вечір

Я вечір на Сповідь міняю.

У мене всі гаснуть екрани- 

Я НЕБО тоді відкриваю

З його голубими зірками-

Очима Великого Бога, 

Створителя Долу і Висі.

Я більше не хочу нічого-

Лише в цій ЛЮБОВІ омиться.

І молюся я до Ісуса:

"Ісусе, звільни від спокуси.

Не хочу я бути такою, 

Як вчора.

Не хочу Тебе засмутити.

А хочу з Тобою молитись-

Просити у Нашого Татка

Про море

Любові, всепрощення, ласки.

Пробач мене, Тату, будь ласка:

Старим піддаюся спокусам-

Вертаються, знаю, бо мусять.

Дай бути незламною в вірі.

І цим вподобитись Марії.

Дай нести хреста до останку.

І інших підтримати, Татку.

Дай жити в любові й прощенні.

Не злитись на інших в буденні.

Хай ті, що на зло провокують, 

В молитві лиш згадані будуть.

Хай вчора, сьогодні і завтра

Я буду хреста свого варта.

За нього я дякую вкотре.

Прости мене, Господи, Отче."

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись