Вечір
Я вечір на Сповідь міняю.
У мене всі гаснуть екрани-
Я НЕБО тоді відкриваю
З його голубими зірками-
Очима Великого Бога,
Створителя Долу і Висі.
Я більше не хочу нічого-
Лише в цій ЛЮБОВІ омиться.
І молюся я до Ісуса:
"Ісусе, звільни від спокуси.
Не хочу я бути такою,
Як вчора.
Не хочу Тебе засмутити.
А хочу з Тобою молитись-
Просити у Нашого Татка
Про море
Любові, всепрощення, ласки.
Пробач мене, Тату, будь ласка:
Старим піддаюся спокусам-
Вертаються, знаю, бо мусять.
Дай бути незламною в вірі.
І цим вподобитись Марії.
Дай нести хреста до останку.
І інших підтримати, Татку.
Дай жити в любові й прощенні.
Не злитись на інших в буденні.
Хай ті, що на зло провокують,
В молитві лиш згадані будуть.
Хай вчора, сьогодні і завтра
Я буду хреста свого варта.
За нього я дякую вкотре.
Прости мене, Господи, Отче."