07.04.2019 10:39
Без обмежень
73 views
Rating 5 | 6 users
 © Простой Смертный

Поговори со мной...

Поговори со мной, пожалуйста, берёза, 

Как холодно бывает в январе, 

Как стаи птиц навязчиво, без спроса

Колышут твои ветви на заре.


Как одиноко в поле на могиле, 

Когда вокруг один сплошной бурьян...

Как почему-то люди допустили

Посеять здесь твоих святых семян.


Поплачь, спуская пепельные косы

Приблудшему на дышащую грудь, 

А я платочком вытру эти слёзы, 

Ведь для того лишь и проделал путь.


И на прощанье, обнимая спешно, 

Нет-нет, не так, как милую сестру...

Я поцелую бережно и нежно

Сребристо-белую твою кору.

Khimki 




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.04.2019 19:17  © ... => Тетяна Ільніцька 

Спасибо, Татьяна) 

 09.04.2019 08:19  Тетяна Ільніцька => © 

Красиво про берізку. Боляче бачити, як викручують із цих красивих дерев сік. Добре, що Ви написали цей ніжний вірш, підкреслюючи тендітність берізки. 

Публікації автора Простой Смертный

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо