24.04.2019 03:11
Без обмежень
36 views
Rating 5 | 4 users
 © Вікторія Куценко

Раптовий...

-ти завжди така сміхом залита, чи лише роль граєш? 

-завжди. ти просто мене мало знаєш. 

-глянь, яке небо класне. воно просто потребує фото. 

-ти як моя сестра. випадково? 

-пристібнись. 

-точно. ти ж казав. 

-цікаво, чому бігбам? 

-Вік, якби я знав... 

-телефон. твій. 

-візьми. 

-а можна? 

-ну я ж за кермом. незручно. 

-ти так говориш тихо. 

-ок.тобі зробити гучно? 

-прочитай якийсь свій вірш 

-я жоден з них вже не пам"ятаю 

-давно щось ти не пишеш... 

-останнім часом полюбила прозу. на вірші поки що морози. 

-сьогодні передавали грози. 

-та ну. тоді я чекаю веселку 

-он вона. аж дві. і вони-тобі 

*** 

і перший дощ стікає по вікні... 


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.04.2019 17:02  © ... => Тетяна Ільніцька 

Ваша правда,пані Тетяно!)) 

 24.04.2019 10:00  Тетяна Ільніцька => © 

Діалог, зрозумілий тільки двом, у якому кожна буквочка важлива! 

Публікації автора Вікторія Куценко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо