Ранкове

Не публікує. Не читає осінь.

Не вірить у добро маленький птах.

Великий - повернутись знову просить

з букетом лілій в пазурях- руках. 

Самотність, у якій немає меж.

Брудна печаль нікомунепотрібності...

Ти хочеш ТАК дістатися до вічності-

До тої, що із Богом і без меж..

Подай

Прости

Просити наголошу

А поруч люди

Втоптані сліди

І соромно

Що ми усі - за гроші

Здаєм свій час...

І хочемо води...

І серця, що могло би зрозуміти...

І солоду, що смуток пронесе...

Для кого твоє серденько відкрите

У світі цьому значить справді все...

Тебе нема для неї...

Дзвін останній...

Обірваний дзвінок.

І мокрий раб.

Спітнілі руки.

І сухе кохання...

Я помолюся: Боже, просто збав.

Прости

І причасти.

Візьми до себе...

Дай вивчити багато ще до неба.