Ранкове
Не публікує. Не читає осінь.
Не вірить у добро маленький птах.
Великий - повернутись знову просить
з букетом лілій в пазурях- руках.
Самотність, у якій немає меж.
Брудна печаль нікомунепотрібності...
Ти хочеш ТАК дістатися до вічності-
До тої, що із Богом і без меж..
Подай
Прости
Просити наголошу
А поруч люди
Втоптані сліди
І соромно
Що ми усі - за гроші
Здаєм свій час...
І хочемо води...
І серця, що могло би зрозуміти...
І солоду, що смуток пронесе...
Для кого твоє серденько відкрите
У світі цьому значить справді все...
Тебе нема для неї...
Дзвін останній...
Обірваний дзвінок.
І мокрий раб.
Спітнілі руки.
І сухе кохання...
Я помолюся: Боже, просто збав.
Прости
І причасти.
Візьми до себе...
Дай вивчити багато ще до неба.