Світлана Нестерівська «Небо»
Яблука
Рай
По світу ходили люди
Теплий пісок
і холодне глибоке море
Знову гріхи
А я думала, їх не буде
Боже, прости, -
Я укотре Тобі говорю
Серце терпке
Одинокі блукають тіні
Пахне любов
І моління стискає миті
Що ти там робиш
"У бідній своїй країні, "-
Бог запитав
" Я щаслива у Твоїм світі"
Може, десь рай для когось у другому краю.
Мої листи не підписані, бо відверті
Просто молюсь
Потім просто чогось чекаю
Дивлюся в небо
Воно до зірок протерте
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
