26.06.2019 12:36
Для дорослих (18+)18+
14 views
Rating 5 | 1 users
 © Світлана Нестерівська

Цвях

Ти що, зі Львова?

Й отак по житті мені велося.

Львівські - то ... дивно.

І ти мені так говорив.

Не кардинальною стала.

Та біла метелиця

В моїм житті посвятила мільйон кольорів.


Ти приходи. Не приходь. Я не знаю, як звикнути

До в паралелі без тебе життя навкруги.

Може, й мені з цеї матриці взяти - і зникнути.

Друзі - не друзі в ній. І усі вороги...


Де й вони ділися.

Тільки лишились невігласи.

Щось захотілося.

Щось, що відмінне від ліності.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.06.2019 23:42  © ... => Каранда Галина 

Мабуть, так і є))) 

 26.06.2019 22:47  Каранда Галина => © 

Люблю такі вірші. Вони виходять з чогось, що стримить цвяхом і шкребе по душі, і зачіпають в кожного щось своє, шкребуче. 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо