Світлана Нестерівська «Мовчки голосно»
Коханий Боже, вибач за війну...
Не дай у неї скочити по вінця...
Не залишай кровавую весну
В болючім серці кожного вкраїнця.
Я навприсядки стогну...
Навпочіпки плачу
Від знемоги - і знову встаю.
Я із Богом - всесильна
Без Нього не значу
Я нічого...До Нього молюсь.
Я встаю без утоми
І голосно вию
У третій кишені душі....
Ну а так одиноко
Нічого не вмію.
І ніхто мене не спішить.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
