 18+ |
| 7 views |
 | | | | |
| Rating 0 | 0 users | ||||
Дяка Богові
Я вчуся, Боже, стримувати гнів.
Не сердитись. Не піддаватись страху.
У втомі не боятись ворогів.
І випірнути молитвами з жаху,
В який усіх приводить метушня.
Лихая заздрість. Втома від облуди.
Дай збутися в Тобі до того дня,
Коли Ти знову спустишся між люди.
Втомилася. Душа у каятті
Не роздирає ран, а робить інші.
Спасибі, що Ти є в моїм житті.
Що дав мені цей дар - писати вірші.
Такі, як я: у непрохідність рим,
У біль стежок чи серця поривання...
Я научилась тішитись малим...
Сприймати у любові всі страждання.
Я научилась розуміти гнів-
Це зло, яке підкралось, і спокуси...
Я хочу тихо спалювать вогні.
Молитися до Матері Ісуса.
І бути з Богом до кончини днів.
Ти, кажеш, Бог живих, але не мертвих.
Я дякую, що Ти мене створив.
І що тепер відтягуєш від смерті.
Тамуєш біль. У тисячі прикрас
Смієшся тихо від моєї втоми-
І кажеш:"Повертатися до Дому
Завжди нелегко. Я ж - посеред вас!"
Підношу вгору руки наче тіні.
Твоя Любов завджи мене кріпить.
Я плачу, залишаючись на мить
Сама. І повертаюсь ... не в чужину,
А, Господи, в Творіння Твоїх Рук,
Де Дух Святий всміхається привітно.
І піднімаю очі - квіти квітнуть:
По них читаю, Господи: Ти - тут!
Рекомендуємо також:
